Центр дозвілля дітей та юнацтва Вознесенівського району

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ У ТРИВОЖНІЙ СИТУАЦІЇ: ПОРАДИ САЙТУ «ДОВІДНИК БЕЗБАР’ЄРНОСТІ»

За пітримки МОН педагоги та дитячі психологи створили телеграм-канал «Підтримай дитину», в якому розміщують матеріали для дітей та поради для батьків. До проєкту долучилася креативна освітня онлайн-платформа Creative Practice, яка створила анімаційний ролик «Як говорити з дитиною про війну» – 7 порад від психологів.

Ролик зроблений у зручному форматі та не вимагає тривалого часу для перегляду, проте містить прості та дієві поради, як говорити з дітьми про війну, як відповідати на їхні складні питання, як разом із дитиною реагувати на тривоги тощо. Озвучив анімаційний ролик Кирило Нікітенко, професійний диктор, актор театру, кіно та актор дублювання.

Більше відповідей та порад можна знайти на телеграм-каналі «Підтримай дитину». Усі матеріали (ігри, вправи, завдання, аудіоказки, словесні ігри, завдання для артикуляційної гімнастики тощо) розміщують щоденно, вони є безкоштовними і не вимагають підписки.

Турбота про дитину неможлива без турботи про дорослих, які з нею поряд. Саме від психологічного стану дорослих людей, їхньої ресурсності, залежить стан дитини (власної чи учнів та вихованців). Група волонтерів-психологів, що реалізує проєкти для дітей, створила телеграм-канал “Подбай про себе”, метою якого є підтримання психічного здоров’я українців.

Щодня тут публікують максимально легкі та користі поради з питань безпеки, психології, цікаві факти та спостереження.

У коментарях учасники можуть спілкуватися з адміністраторами каналу – фаховими психологами. Експерти, які створюють матеріали для проєкту «Подбай про себе», наголошують, що відчувати страх – нормально, адже це природне почуття.

Страх має різні прояви інтенсивності:

Тривога – тривалий невиразний страх щодо майбутніх подій. Вона виникає, коли ще немає реальної небезпеки, але її чекаєш, хоча і не знаєш, як впоратись із загрозою.

Занепокоєння. У цьому стані емоційно відчувається логічний перебір майбутніх негативних варіантів розвитку подій та варіантів, як можна з ними впоратися.

Переляк – раптовий страх від несподіваного подразника. Як зазначають фахівці, кожен українець відчув його в момент, коли вперше почув вибухи від ворожого вторгнення. У деяких стан переляку перейшов у паніку.

Паніка – короткочасний і дуже сильно виражений страх, який виникає у хвилину небезпеки, супроводжується вираженими фізіологічними та поведінковими проявами. У стані паніки людина, як правило, майже або зовсім не контролює поведінку і думки.

Фобія – сильно виражений нав’язливий страх, який загострюється в певних ситуаціях і не піддається логічному поясненню. В результаті розвитку фобії, людина починає боятися і, відповідно, уникати певні об’єкти, діяльність або ситуації.

СТАРТУЄ НАБІР НА ГРУПИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ВЧИТЕЛІВ У МЕЖАХ ПРОЄКТУ «ПОРУЧ»

У проєкті психологічної підтримки «Поруч», створеному Дитячим фондом ООН («ЮНІСЕФ») у партнерстві з МОН, відкривається новий напрям – групи підтримки для освітян. До участі запрошуються вчителі, які під час війни відчувають потребу у спілкуванні з колегами та фахівцями-психологами.

На групових зустрічах обговорюватимуть такі теми:

як учителі можуть підтримати себе та учнів;

як керувати емоціями у складні часи;

як реагувати на поведінку дітей екологічно та де знайти ресурси для цього.

Онлайн-зустрічі тривалістю 60 хвилин відбуватимуться на платформі Zoom двічі на тиждень упродовж місяця. У групі працюватиме до 10 учасників та ведучий-психолог. Освітяни отримають фахові поради від кризових психологів проєкту «Поруч», будуть досліджувати власний емоційний стан та дізнаватимуться, як реагують діти на різні ситуації під час війни.

Щоб долучитися до проєкту, заповніть форму. Час проведення зустрічей погоджуватимуть індивідуально з кожним учасником групи. Участь безкоштовна.

Проєкт «Поруч» реалізовується Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) спільно з МОН, Українським інститутом когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ «Волонтер».

З огляду на існуючу загрозу психічному здоров’ю учасників освітнього процесу внаслідок збройної агресії російської федерації, команда МОН створила методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» для педагогічних працівників, психологів і соціальних педагогів закладів освіти.

Методичні рекомендації містять такі розділи:

перша психологічна допомога: загальна характеристика об’єкту, етапів і психологічних заходів;

порушення психічних процесів і ознаки, надання першої психологічної допомоги;

протоколи надання першої психологічної допомоги під час переживання негативних психічних реакцій і станів;

алгоритм телефонного консультування;

корисні матеріали щодо надання першої психологічної допомоги;

інформація про психологічну допомогу в умовах війни обласних центрів психологічної служби;

техніки емоційної регуляції.

ДЕПРЕСІЯ У ПІДЛІТКІВ

Питали ви себе колись, а чи не страждає ваш роздратований і нещасний підліток від депресії? Цілком природно, якщо підліток іноді відчуває себе нещасним. Ну а якщо до інших змін додати і гормональний хаос підліткового віку, то легко можна зрозуміти часту зміну настрою. Проте дослідження показують, що кожен восьмий підліток з десяти страждає підліткової депресією. Але, як депресію, так і проблеми,які вона за собою тягне, можна вилікувати. Тому, якщо пригніченість підлітка не проходить протягом двох тижнів і, до того ж, відзначаються інші симптоми депресії, то прийшов час, звернеться по допомогу до професіоналів.

Чому підлітки схильні до депресії?

Існує безліч причин, за якими підліток почуває себе нещасним. Наприклад, отримавши погану оцінку, у підлітка може розвинутися почуття марності і неповноцінності. Успішність у школі, соціальний статус серед ровесників, сексуальна орієнтація, сімейне благополуччя — це фактори, які мають величезний вплив на психічний стан підлітка. Іноді, підлітковий депресія може розвинутися в результаті впливу факторів навколишнього середовища. Але якщо ні друзі, ні родичі — ні навіть улюблені заняття — не можуть допомогти підліткові позбутися почуття пригніченості, незалежно від причини його виникнення, то існує величезна вірогідність того, що він хворий підліткової депресією.

Які симптоми підліткової депресії?

Найчастіше симптоми підліткової депресії проявляють себе у змінах настрою і поведінки. Хворі діти втрачають мотивацію в життя і стають замкнутими, прийшовши зі школи, вони закриваються в своїй кімнаті і можуть сидіти на самоті годинами.

У таких дітей помічається підвищена сонливість, перепади апетиту і навіть злочинна поведінка, як наприклад дрібні крадіжки в магазинах або стан алкогольного сп’яніння або наркотичної інтоксикації. Нижче наведені основні симптоми підліткової депресії:

• Апатія.
• Постійні болі, наприклад головні болі, шлункові, болі в спині або відчуття втоми.
• Важко зосередитися.
• Важко самостійно прийняти рішення.
• Безвідповідальна поведінка — наприклад,забувають про свої обов’язки, запізнюються до школи чи прогулюють її.
• Втрата апетиту або надмірне переїдання, що тягне за собою значну втрату ваги або повноту.
• Забудькуватість.
• Одержимість думками про смерть.
• Бунтарське поведінку.
• Почуття смутку, занепокоєння або безнадії.
• Безсоння вночі і підвищена сонливість протягом дня.
• Раптове зниження успішності в школі.
• Вживання алкоголю, наркотиків і випадкові безладні сексуальні зв’язки.
• Уникнення друзів.

Для більш детальної інформації про симптоми, читайте розділ «Симптоми депресії»

Чи передається підліткова депресія у спадок?

Так. Якщо депресія починається у віці від 15 до 30 років, то в більшості випадків вона спадкова. До того ж, підліткова депресія частіше зустрічається у тих дітей, у родині яких були зафіксовані випадки депресії.

Як діагностувати підліткову депресію?

Не існує спеціальних медичних аналізів, за допомогою яких можна було б з упевненістю сказати, що дитина хвора.

Психіатр ставить діагноз підліткова депресія, посилаючись на результати проведених співбесід і психологічних тестів з підлітком, його родичами,вчителями або друзями.

Ступінь хвороби і ризик здійснення самогубства, визначається на основі детальної оцінки цих співбесід. Згідно інформації, отриманої в результаті співбесід і психологічних тестів, будується схема і методи лікування.

Психіатр також розгляне можливість присутності інших психічних хвороб, таких як неспокій, маніакальне поведінку або шизофренія. Він також детально вивчить, чи здатний дитина на вбивство або самогубство.

Як лікувати депресію?

Існує безліч методів лікування депресії, включаючи застосування медичних препаратів і психотерапію. Якщо депресія викликана проблемами в сім’ї, дієвим способом лікування може стати сімейна психотерапія. Також дитина має відчувати підтримку родичів і вчителів, щоб подолати труднощі в навчанні та спілкуванні з ровесниками. В деяких випадках, коли у дитини спостерігається гостра форма депресії, існує ймовірність госпіталізації в психіатричну клініку.

Найкращий спосіб лікування повинен вибрати ваш лікуючий лікар.

Комісія з контролю над якістю ліків та поживних речовин також попереджає, що антидепресанти можуть збільшити ризик суїцидальної поведінки у дітей та підлітків, які страждають депресією або іншими психічними захворюваннями. Якщо у вас виникли питання або сумніви до певних препаратів, проконсультуйтеся з вашим лікарем.

Чи можна використовувати ліки від депресії і при лікуванні підліткової депресії?

Так. Багато досліджень з даного питання підтверджують ефективність застосування подібних препаратів при симптомах підліткової депресії. Національний інститут психічного здоров’я, проводив аналіз трьох способів лікування депресії легкої і гострої форми у підлітків:

• перший метод лікування — застосування препарату «Прозак», схваленого комісією з контролю над якістю медичних препаратів у дітей у віці від 8 до 18 років;
• другий метод — лікування за допомогою когнітивно — поведінкової терапії,заснованої на те, щоб допомогти підлітку розпізнати негативні думки і навчити його боротися з ними;
• третій метод — комбінований метод, тобто лікування за допомогою медичних препаратів та когнітивно — поведінкової терапії.

Через 12 тижнів проведених досліджень, результати показали, що значного покращення досягли ті пацієнти, які лікувалися за допомогою комбінованого методу лікування. Більше 60% пацієнтів, що приймали препарат «Прозак», також значно поліпшили свій стан. Але згідно з результатами дослідження, комбінований спосіб лікування, виявився вдвічі ефективніше другого методу лікування, тобто лікування тільки психотерапією.

Які ознаки суїцидальної поведінки у підлітків?

У підлітковому віці суїцидальна поведінка є серйозною проблемою. У США підліткові самогубства посідають перше місце серед причин смерті молоді та підлітків. Статистичні дані показують, що щорічно 500000 підлітків намагаються вчинити самогубство, і 5000 з них доводять свої спроби до летального результату. Такі дані нагадують епідемію.

Проблеми в сім’ї, втрата коханої людини, неуспішність у школі або постійні невдачі в особистих відносинах, все це може викликати негативні думки і привести до депресії. Але в підлітковому віці ці проблеми здаються непереборними, а біль, який вони завдають, нестерпної. Самогубство — це акт відчаю, і в основному причина його лежить в підліткової депресії.

Основні ознаки суїцидальної поведінки у підлітків включають:

• Відсутність надії і віри в майбутнє
• Байдуже ставлення до себе (розмови про те, що нікому немає до нього справи)
• Ознаки готування до смерті: перестають займатися улюбленими заняттями, пишуть прощальні листи, складають заповіт
• Погрожують убити себе

Якщо ви помітили хоча б один з цих ознак у поведінці своєї дитини, негайно зверніться за допомогою до психіатра. Або, хоча б, зателефонуйте на гарячу лінію.

Депресія несе в собі дуже високий ризик здійснення самогубства. Якщо ви помічаєте у кого б то не було суїцидальні думки, не залишайте їх без уваги.

Як можуть батьки допомогти підліткам вийти з депресії?

Виховання підлітка — це найскладніше завдання в житті. Але існує безліч виховують і комунікативних прийомів, що допоможуть зняти напругу і зменшити рівень стресу вашої дитини:

• Виховуючи підлітка, уникайте покарань та принижень. Намагайтеся закріпити в його пам’яті позитивні сторони гарної поведінки. Постійні покарання та приниження можуть викликати у дитини почуття неповноцінності й непотрібності.
• Дозвольте дитині робити помилки. Надмірне опікунство над ним і прийняття рішень за нього, перетворить дитини в невпевненого людини.
• Дайте дитині відчуття свободи. Він не може завжди поступати так, як ви цього хочете.
• Не змушуйте дитину слідувати вашому прикладу і йти по життю з вашими слідами. Не намагайтеся перетворити вашої дитини в себе молодого.
• Якщо ви бачите, що дитина пригнічений, знайдіть час щоб поговорити з ним і вислухати його. Навіть, якщо ця проблема з вашої точки зору здається незначною, пам’ятайте, що у віці дитини, вона може здаватися кінцем світу.
• Завжди знаходите час поговорити з дитиною, навіть якщо він намагається замкнутися в собі.
• Намагайтеся уникати моралей. Замість цього прислухайтеся до дитини, можливо, ви зможете краще зрозуміти причини його емоційних проблем.

Якщо ж все-таки ви не можете достукатися до дитини, і вас не покидає відчуття неспокою, зверніться за допомогою до професіоналів.

Чи можливо, щоб депресія пройшла без спеціального лікування?

Підліткова депресія характеризується проявом у вигляді нападів. Якщо ваша дитина одного разу переніс напад депресії, то найбільш імовірно, що в майбутньому він повторитися знову. Не вилікувана підліткова депресія може привести до ускладнень в майбутньому, або навіть до смерті.

ПРОФІЛАКТИКА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ

Для України проблема суїцидів — більш ніж актуальна. Кількість самогубств у нашій країні — на одному рівні з числом ДТП. Самогубства посідають третє місце після смертності від серцево-судинних і онкологічних захворювань. За 2008 рік — 10 тисяч, понад 400 з них — діти!

Частота суїцидальних дій серед молоді протягом останніх двох десятиліть подвоїлася. У 30 % осіб 14—24 років трапляються суїцидальні думки, 6 % юнаків і 10 % дівчат вчиняють суїцидальні дії. Із загальної кількості суїцидів 90 % відбуваються у психотичних станах, і лише 10 % — коли жодних розладів немає. Деякі фахівці пишуть про те, що в 10 % випадків суїциденти справді хо­чуть накласти на себе руки, і в 90 % — це привернення до себе уваги.

Визначення понять

Суїцид (завершене самогубство) — навмисне самоушкодження зі смертельним результатом, позбавлення себе життя.

Люди, які вчиняють суїцид, зазвичай страждають від сильного душевного болю й перебувають у стані стресу, а також переконані у неможливості впоратися зі своїми проблемами.

Суїцидальна поведінка — це прояв суїцидальної активності, думки, наміри, висловлювання, погрози, спроби, замахи, дії.

Суїцидальна поведінка трапляється як у психічно здорових людей, так і при психопатіях, акцентуаціях характеру.

Суїцидент — особа, яка зробила спробу суїциду або демонструє суїцидальні схильності.

Типологія суїцидів

Суїциди поділяють на три основні групи: справжні, демонстративні й приховані.

1. Істинний суїцид — це правдиве бажання вмерти. Не буває спонтанним, хоча інколи вигля­дає досить несподіваним. Такому суїциду завжди передують пригнічений настрій, депресивний стан або просто думки про завершення життя. Причому оточення цього стану може і не зауважувати. Іншою особливістю істинного суїциду є розмірковування та переживання про сенс життя.

2. Демонстративний суїцид не пов’язаний із бажанням умерти, а є способом звернути увагу на свої проблеми, покликати на допомогу, вести діалог. Це може бути і спроба своєрідного шантажу. Смертельний результат у такому випадку є наслідком фатальної випадковості.

3. Прихований суїцид (непряме вбивство) — вид суїцидальної поведінки, що не відповідає її буквальному визначенню, але з тією ж спрямованістю і результатом. Це дії, що супроводжуються високою ймовірністю смерті. Більшою мірою це поведінка, націлена на ризик, на гру зі смертю, ніж на завершення життя. Це й ризикова не керування автомобілем, і захоплення екстремальними видами спорту або небезпечним бізнесом, і добровільні поїздки в гарячі точки, І вживання сильних наркотиків, самоізоляція.

Причини самогубства

Повідомлення про бажання вмерти з’являються без усякої зовнішньої провокації, зазвичай виявляються у вигляді погрози близьким. У таких випадках спроби самогубства роблять, коли дорослих немає поруч, потай від них. У дошкільному, молодшому шкільному віці — це своєрідна наївна «помста». Діти намагаються голодувати, подовгу сидять у ванні з холодною водою, дихають через кватирку морозним повітрям, їдять сніг або морозиво, щоб застудитися й умерти.

Причинами суїцидів у дитячому й підлітковому віці можуть бути:

1. Несформоване розуміння смерті. У свідомості малюка смерть не означає безповоротного припинення життя. Дитина думає, що все можна буде повернути назад. У підлітків розуміння й усвідомлення страху смерті формується не раніше 18 років.

2. Відсутність ідеології в соціумі. Підліток у суспільстві «без батьківщини і прапора» частіше відчуває свою непотрібність, упадає в депресію.

3. Раннє статеве життя призводить до ранніх розчарувань. У певний момент ситуація, після якої, на думку підлітка, «жити далі просто неможливо» (розрив із коханим/коханою, небажана вагітність тощо), тобто відбувається втрата мети. Суїцидальна поведінка в підлітків часто пояснюється тим, що молоді люди, не маючи життєвого досвіду, не можуть правильно визначити мету свого життя і шляхи її досягнення.

4. Дисгармонія в родині.

5. Саморуйнівна поведінка (алкоголізм, наркоманія, криміналізація).

6. У переважній більшості випадків суїцидальна поведінка у віці до 15 років пов’язана з реакцією протесту, особливо частим джерелом якого є порушені внутрішньосімейні, внутрішньошкільні або внутрішньогрупові взаємини.

70 % підлітків приводом, що штовхнув їх на спробу суїциду, називали різноманітні шкільні конфлікти. Але причиною є, як правило, проблеми в родині. Однак вони зазвичай не зовнішні, а глибокі, неявні: порушені стосунки бать­ків і дітей. «Останньою краплею» стають шкільні ситуації, оскільки школа — це місце, де учень проводить значну частину свого часу.

7.Депресія — також одна з причин, що підводять підлітка до суїцидальної поведінки.

Її основним симптомом є втрата здатності отримувати задоволення й насолоджуватися тими речами, які раніше радували. Учинки й настрій немовби «видихаються» і стають «несмачними». Психіка втрачає здатність зазнавати сильних по­чуттів.

Причини депресії часто пов’язані із втратою друзів або близьких, здоров’я чи певних звичних речей (наприклад, місця проживання). Вона може початися на річницю втрати, причому людина не завжди усвідомлює дату, що наближається.

Не існує якоїсь однієї причини самогубства. З особливою пильністю слід ставитися до поєднання небезпечних сигналів, якщо вони зберігаються протягом певного часу.

Як виглядає дитина, котра більше не здатна терпіти складні внутрішні переживання?».

Зовнішній вигляд і поведінка

· Скорботна міміка або її відсутність;

· тихий монотонний голос;

· уповільнене мовлення, короткі відповіді;

· прискорене експресивне мовлення, патетика в інтонації;

· голосіння, схильність скиглити;

· загальмованість;

· бездіяльність, рухи ускладнені;

· рухові порушення.

Емоційні порушення

· Нудьга, смуток, зневіра, пригніченість, похмурість;

· злостивість, дратівливість, буркотливість, бурчання;

· ненависть, заздрість до щастя інших;

· фізичне невдоволення;

· байдуже ставлення до себе та інших;

· тривога, страх, туга;

· очікування непоправного лиха, розпач, безвихідь;

· поглиблення похмурого настрою при радісних подіях навколо;

· примхливість;

· Езопова спрямованість на свої страждання.

Оцінка власного життя

· Песимістична оцінка свого минулого й теперішнього стану;

· вибіркова пам’ять про неприємні події минулого;

· відсутність перспектив у майбутньому.

Вегетативні порушення

· Сльозливість, розширення зіниць;

· сухість у роті («симптоми сухої мови»);

· тахікардія, печія;

· скутість подиху, задуха;

· відчуття грудки в горлі, болю в грудях;

· головні болі;

· порушення ритму сну;

· зниження або підвищення ваги тіла;

· зниження апетиту, їжа здається несмачною.

Динаміка стану протягом доби, пори року

· Поліпшення стану до вечора;

· погіршення стану до вечора;

· «квітневий синдром» навесні.

До суїцидальної «групи ризику» належать підлітки:

· в яких порушені стосунки з групою, «одинаки»;

· які зловживають алкоголем або наркотиками, вирізняються девіантною або кримінальною поведінкою, схильні до фізичного насильства;

· із затяжним депресивним станом;

· надміру критичні до себе;

· які страждають від пережитого приниження або трагічних втрат, мають хронічні або смертель ні хвороби;

· реальні досягнення яких відрізняються відочікуваних;

· хворобливі, занедбані або покинуті оточенням;

· із соціально проблемних сімей;

· які втекли з родин; ті, чиї батьки розлучилися;

· з родин, у яких були випадки суїцидів.

Ознаки підготовки до самогубства

На можливе самогубство вказує поєднання декількох ознак.

1. Приведення своїх справ до ладу — роздавання коштовних речей, упаковування. Людина могла бути неохайною, і раптом починає все упорядковувати — робить останні приготування.

2. Прощання, вираження подяки за допомогу в різний час життя.

3. Зовнішня задоволеність, енергійність. Якщо рішення накласти на себе руки прийнято, і план складено, то думки про це перестають мучити, з’являється надлишок енергії. Зовні розслаблюється — може здатися, що відмовився від думки про самогубство. Стан припливу сил інколи небезпечніший, ніж глибока депресія.

4. Письмові вказівки (у листах, записках, щоденнику).

5. Словесні вказівки або погрози.

6. Вибухи гніву в імпульсивних підлітків.

Можливі мотиви

Пошук допомоги — більшість людей, які думають про самогубство, не хочуть помирати. Самогубство розглядається як спосіб щось одержати (увагу, любов, звільнення від проблем, від безнадії).

Безнадія — життя безглузде, а на майбутнє розраховувати не варто. Немає сподівання змі­нити життя на краще.

Численні проблеми — всі проблеми настільки глобальні й нерозв’язні, що людина не може сконцентруватися, щоб вирішувати їх по одній.

Спроба зробити комусь боляче — «Вони ще пошкодують!». Інколи людина вважає, що, вкоротивши собі віку, забере із собою проблему й полегшить життя своїй родині.

Спосіб розв’язати проблему — людина розглядає самогубство як свідчення мужності й сили.